Я вновь в молитве руки возношу.
Пред Богом тайны сердца расскажу,
И шире к небу душу отворю...
“Мой Бог, Ты знаешь, я Тебя люблю!”
Тебя, Спаситель, каждый день ищу
В душе, однажды, Ты зажёг свечу.
И, дав надежду в небесах светить,
Ты, неустанно, учишь, как любить.
Душою ближе к Свету становлюсь.
Перед Тобой, Владыка, преклонюсь.
Ты, к жизни новой, дух мой искупил,
Чтобы Тебя я бесконечно возлюбил!
Склонив колени, не скрываю слёз.
Ты даришь, Боже, мириады звёзд.
В сияньи чудном, словно как звезда,
Я в вечности смогу любить всегда.
Ты – моя защита, мой оплот, покой!
Всё смогу под небом, но вдвоём с Тобой:
Путь земной, недолгий до конца пройти;
Дом нетленный, вечный в небе обрести.
Вячеслав Переверзев,
USA
Родился в Украине, на Донбассе, г. Горловка. Другой сайт: http://stihi.ru/avtor/slavyan68
Прочитано 5972 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
